Середа, 24.01.2018, 01:53
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Ваше відношення до нашого закладу?
Всього відповідей: 133
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

« Результати проведення моніторингу якості освіти

в дошкільному навчальному закладі»

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про дошкільну освіту» (зі змінами і доповненнями), на виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, плану роботи закладу та з метою забезпечення належного рівня сформованості основних компетенцій дітей проаналізовано стан роботи в дошкільному навчальному закладі.

Як показали результати моніторингу, робота педагогів закладу спрямована на виконання вимог Державного стандарту дошкільної освіти та якісне засвоєння дітьми вимог програми «Українське довкілля».

Позитивної оцінки заслуговує системна робота методичного кабінету закладу де наявні всі необхідні матеріали для вивчення рівня сформованості основних компетенцій дітей. Робота щодо забезпечення якості дошкільної освіти ведеться впродовж року за чітким планом, що сприяє досягненню позитивних результатів.

Покращилась якість психологічного супроводу навчально-виховного процесу та вивчення рівня психологічної готовності дітей до навчання в школі практичним психологом Равкіс О.А.

Результати проведеного моніторингу показали, що належна увага приділяється освітній лінії «Особистість дитини». Моніторинг стану здоров'я і фізичного розвитку дітей свідчить, що 80% дошкільників входять в основну групу здоров'я. Такі показники свідчать про те, що систематично і планомірно здійснюється фізкультурно-оздоровчі заходи в групах та гартувальні процедури. Впровадження таких здоров’язбережувальних технологій як: масаж і самомасаж, стимулювальна та дихальна гімнастики, корекційні вправи, ігри-релаксації, сприяли високому показнику індексу здоров'я дошкільників (93%).

З метою оволодіння дітьми руховими навичками та вміннями, вихователі використовують ранкову та коригуючу гімнастику, рухливі ігри, заняття з фізичної культури, оздоровчі хвилинки, ігри на розвиток психомоторики, тому діти володіють навичками статичної рівноваги, стрибків у довжину з місця, угору, повзання, лазіння по гімнастичній стінці і перелізання через колоду, ловіння і кидання м'яча, у дітей розвинуті рухові якості (швидкість, спритність, гнучкість, витривалість).

Завдяки використанню практичних завдань, дидактичних ігор, бесід діти мають уявлення про себе та власне тіло, його будову, призначення, розрізняють тілобудову дівчинки і хлопчика, називають свою стать, у них сформовані гігієнічні навички щодо догляду за тілом.

Аналіз підсумкових занять свідчить, що 85% дітей старшої групи мають знання про правила безпечної поведінки вдома, на вулиці, в природі, уміють користуватися телефоном, індивідуальними засобами захисту, знають номери основних служб допомоги.

Значна увага приділена освітній лінії «Дитина у соціумі». Як показав аналіз організованої навчальної діяльності, планування освітньої роботи, педагоги виховують морально-духовні цінності у дітей засобами українознавства, зображувального та театрального мистецтва, художнього слова.

Доцільно зазначити позитивний досвід роботи вихователів Павлюк А.В., Луковської Л.Г., щодо реалізації освітньої лінії «Дитина у соціумі». З метою формування у дітей соціальних умінь та навичок, розвитку соціальних потреб педагоги організовують спостереження за взаємодією людей, дидактичні ігри з лялькою, індивідуальні та колективні бесіди, вправи, заняття на пошук альтернатив, завбачення наслідків негативної поведінки, розуміння причинно-наслідкових зв'язків, моделюють рольові ігри. Вихователь Павлюк А.В., Луковська Л.Г., використовують мультимедійні презентації. Як наслідок, 83% дітей 4-го та 6-го року життя приймають соціальні правила і норми, 100% - мають нормативні уявлення про добро і зло, чесність, ввічливість, чуйність.

Належна увага приділяється вихованню дітей на національних традиціях. З метою формування патріотичних почуттів, вихователі використовують рідну мову, усну народну творчість, народні ігри та іграшки, календарно-обрядові свята, народні звичаї, обряди, символи. Внаслідок цього, 100% дошкільників мають знання про Батьківщину, розрізняють державні і народні символи України, називають елементи українського одягу, національний посуд, народні ремесла.

З метою розвитку почуття причетності до своєї сім'ї, праці своїх батьків, вихователі старших, середньої груп Хлонь Л.Д., Янчурська Г.Є., Степанюк О.А., проводять різноманітні бесіди, дидактичні і сюжетно-рольові ігри, тому їх вихованці називають свою адресу, визначають членів сім'ї за родинним деревом, знають місце їх роботи, розуміють значення праці.

Завдяки добре організованому природному розвивальному середовищу в старших гупах та 2 молодших групах забезпечується високий рівень знань за освітньою лінією «Дитина в природному довкіллі». Вихователі Луковська Л.Г., Галінська Н.А., через тематичні та комплексні заняття, ігри-заняття, розвиваючі ігри, ігри з природнім матеріалом, працю та спостереження в природі формують екологічні поняття у дошкільників та практичні навички екологічної культури поведінки. Робота планується у взаємозв'язку з порами року, носить комплексний характер. Внаслідок цього, 94% дітей старшої групи розрізняють дерева та кущі, тварин півночі, півдня, моря, 86 % - розрізняють кімнатні рослини, 82 % - тварин та рослин Червоної книги, 94% дітей 2 молодших груп – класифікують овочі та фрукти, 86 % - мають знання про тваринний світ. В дошкільному закладі організована робота дітей на ділянці з лікарськими рослинами, тому вихованці молодших, середньої та старших груп знайомі з лікарськими рослинами, розуміють залежність їх росту від стану землі, вчаться дбати про землю на ділянці закладу. Співбесіда показала, що діти середньої, старших груп знають правила збирання та використання лікарських рослин.

Аналіз моніторингових досліджень показує, що проводиться змістовна робота щодо мовленнєвого розвитку дошкільників.

Значна увага приділяється впровадженню інноваційних освітніх технологій. Варто відмітити вихователів старших та середньої груп Луковську Л.Г., Хлонь Л.Д. та Ліпчук Н.І. Педагоги використовують авторську методику мовленнєвого розвитку Н.Гавриш, асоціативні картки, коректурні таблиці, «закодовані» слова (символи), моделі опису і розповіді за картиною, тому їх вихованці мають високі показники мовленнєвої компетенції. Дошкільники старших груп та середньої групи використовують в мовленні епітети, порівняння, метафори, 85% дітей описують іграшку, складають описові загадки з випередженням вікового періоду.

Вихователь Ліпчук Н.І. використовує в практиці роботи прийоми ейдетики: предметні, зорові, слухові, кольорові асоціації, внаслідок цього діти вміють складати асоціативні ланцюжки слів, словосполучень, утворювати лексичне поле навколо заданих слів, розмовляють складними фразами, вживають підрядні речення.

Ефективним є робота вихователя Покудіної Л.М. щодо мовленнєвого розвитку дітей. Педагог розробила дидактичний посібник «Лепбук» з розділу: «Мовленнєвий розвиток дошкільника», який забезпечив ефективність навчально-виховного процесу. Так, 86% дітей 2 молодшої групи уміють складати розповіді за картиною, правильно вживають іменники-77%, при розмові використовують прості поширені речення, мовленнєвий етикет - описують іграшки-68%.

Як показав аналіз відвіданих занять, педагоги використовують різноманітні форми, методи та прийоми роботи. Так, активно впроваджуються такі методи та прийоми як: заохочення, зацікавлення, різноманітний наочний матеріал, ігри з психогімнастики, що сприяє емоційному налаштуванню дітей на спілкування з дорослими. Традиційним стало використання сюжетних занять, створення ігрових ситуацій, дидактичних ігор. Вихователі Сивопляс А.М., Луковська Л.Г., Покудіна Л.М., Павлюк А.В. застосовують предметно-графічні схеми описових розповідей, вивчення віршів, прислів’їв, приказок, що допомагає дітям швидко запам’ятовувати твори художньої літератури і використовувати їх в своєму мовленні.

З метою збагачення словника дітей вихователі Хлонь Л.Д., Луковська Л.Г., практикують дидактичні ігри з лексики, тому діти використовують у мовленні антоніми та синоніми, розуміють значення фразеологічних виразів.

Аналіз відвіданих свят та розваг свідчить про високий рівень виразного мовлення дітей старшої групи..

Вихователь Хлонь Л.Д. значну увагу приділяє мовленнєвому етикету, вправляє дітей у дотриманні правил культури мовленнєвого спілкування. Діти старшої групи володіють різними формами вітання, прощання, знайомства та компліменту.

З метою формування фонематичної компетенції, вихователі Хлонь Л.Д., Луковська Л.Г., Покудіна Л.М. поєднують традиційні і нетрадиційні методи навчання, використовують моделі звуків («веселі чоловічки»), схеми, прийоми ейдетики, «звукові будиночки». Внаслідок цієї роботи відмічені високі показники розвитку фонематичного слуху та звукової культури мовлення у дітей другої молодшої, середньої та старшої групи; 86% дітей 4-го року життя визначають перший звук у слові, 88% старших дошкільників розрізняють голосні і приголосні звуки, диференціюють тверді і м’які в парах слів, роблять звуковий аналіз.

Навчання дітей читанню здійснюється вихователем Павлюк А.В. за бажанням батьків та дітей індивідуально в ігровій формі під час проведення гуртка «Читайлик», тому 78% дітей читають склади та слова.

Слід відзначити високі показники розвитку фонематичного слуху та звукової культури мови у дітей старшої групи, 98% дітей розрізняють голосні і приголосні звуки, диференціюють тверді і м’які, визначають кількість складів у словах, кількість слів у реченні, викладають його структуру за допомогою схем, 95%-виділяють наголошений склад, 86%-уміють робити звуковий аналіз слів.

Як показали результати підсумкових занять, діти мають високий рівень сенсорно-пізнавальної та математичної компетенції.

Завдяки інтеграції занять з різними видами продуктивної діяльності у дошкільників сформовані уміння аналізувати, порівнювати, синтезувати. Вихователь Покудіна Л.М. реалізовує математичні завдання за допомогою сюжетно-рольових ігор, трудової діяльності, під час яких дошкільники вимірюють об'єм сипучих продуктів, виготовляють тістечка різних геометричних форм, «консервують овочі» за математичними схемами, розв'язують задачі та приклади. Вихователь Янчурська Г.Є. використовує методи моделювання, символи. Результатом цієї роботи є високі показники формування математичної компетенції дітей –п'ятирічок: 96 % дітей старшої групи (вихователь Янчурська Г.Є.) можуть скласти та розв'язати арифметичну задачу, 94% вихованців - викладають та обчислюють приклади.

Орієнтуватись дітям у просторі допомагає використання зорових і слухових диктантів, розвиваючих ігор, тому старші дошкільники орієнтуються у зошиті, уміють виконувати завдання, використовуючи зорові і слухові аналізатори.

З метою формування у дітей уявлень про множину вихователь Хлонь Л.Д. впроваджує нові підходи навчання дітей математиці доктора педагогічних наук Л. Зайцевої: мотивацію, пізнавальний діалог, активну діяльність дітей в ігрових ситуаціях, де діти практично оперують множинами, використовуючи слуховий та дотиково-руховий аналізатор. І, як наслідок, 86% дошкільників зіставляють множини за заданим числом, знаходять їх з більшою і меншою кількістю елементів, утворюють рівність і нерівність.

Варто відмітити вихователя раннього віку Сивопляс А.М. щодо забезпечення сенсорного виховання малюків. Діти 3-го року життя розрізняють предмети за формою, кольором, розміром, групують їх за сенсорними еталонами, добирають предмети різної форми, величини до заданої, складають картинки із чотирьох частин.

Наслідки узагальнюючого вивчення свідчать, що належна увага приділена реалізації освітньої лінії «Дитина у світі культури».

З метою збагачення змісту та засобів виразності вихователі Хлонь Л.Д., Янчурська Г.Є., Луковська Л.Г., вдаються до інтеграції різних видів образотворчої діяльності: малюнок доповнюється ліпленням, аплікацією; малювання, ліплення, аплікація поєднується із художньою літературою; заняття з ліплення і аплікації передують малюванню, які об'єднані однією темою, тому діти цілісніше відтворюють образи і предмети навколишньої дійсності. Під час малювання навчають прийомам зображення за допомогою плями, лінії і форми, звертають увагу на різні контури предметів, вчать користуватися різноманітним художнім матеріалом: фарбами, олівцями, фломастерами, воском, крейдою.

Належна увага приділяється ознайомленню дітей з жанрами образотворчого мистецтва: натюрмортом, живописом, з предметами українського декоративно-вжиткового мистецтва: керамічною іграшкою, вишивкою, писанками, виробами із соломи, солоного тіста. Внаслідок цього, діти уміють передавати форму предметів, їх колір, величну, використовують різноманітний матеріал.

Разом з тим існує ряд недоліків, які необхідно усунути.

Потребує покращення робота щодо розвитку діалогічного мовлення дітей. Вихователі старшої групи (Янчурська Г.Є., Луковська Л.Г.) не практикують інтерактивні методи формування у дітей діалогічної компетенції. Діти не уміють будувати діалоги на запропоновану тему, започаткувати діалог, передавати мімікою та жестами свою інформацію, що передбачено вимогою Базового компонента дошкільної освіти.

Вимагає допрацюванню питання щодо мовленнєвого розвитку, вихователями 2 молодших груп не достатньо уваги приділяється роботі з формування у дітей звукової культури мовлення, розвитку елементарних уявлень про час і простір. Причиною є недоліки в плануванні та проведенні індивідуальної роботи з дітьми з низьким рівнем розвитку психічних процесів та з вадами звуковимови; відсутній диференційований підхід щодо підбору завдань.

Потребує удосконаленню робота з вихованцями молодших, середньої, старших груп. Дошкільники не завжди чують та виконують вказівки вихователів, не завжди вміють регулювати свою поведінку, існують проблеми щодо звуковимови у дітей. Тому, вихователям потрібно вправляти дітей в комунікативній спрямованості на партнера по спілкуванню, виховувати повагу до дорослих та однолітків, удосконалювати правильну вимову всіх звуків.

Залишається нагальною проблемою забезпечення питання щодо формування у старших дошкільників самооцінки та самоконтролю. Не завжди використовуються бесіди ігри, дидактичні посібники, які б навчили дітей адекватно оцінювати себе та своїх товаришів, тому діти позитивно оцінюють лише свого товариша.

Форма входу
Офіційна адреса

м. Шепетівка,
Хмельницька область, 30400, проспект Миру,39,
тел./ф.:(03840)5-82-46,

e-mail:dnz3sh@i.ua

Пошук
Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Друзі сайту
Погода

Шепетівський дошкільний навчальний заклад №3 "Ластівка" © 2018 |